Мукачівський замок Паланок

Мукачівський замок Паланок –один з найцінніших пам'яток історії та військової архітектури XIV - XVII ст.. Мукачівський замок - це зразок середньовічної фортифікаційної архітектури, в якому поєднані різні стилі.

Мукачівський замок розташований на горі вулканічного походження висотою 68 м і займає площу біля 14 тис. кв. м. Замок складається з трьох частин і розміщений на трьох терасах. Найстаріший Верхній замок XIV –XVI ст.. знаходиться на вершині гори, Середній XVII ст.. - на терасі на 6 м нижче і Нижній замок теж XVII ст. - ще на 10м нижче від середнього. На початку XVIII ст.. на четвертій терасі ще на 10 м нижче була збудована вежа для охорони воріт, а також дорога до замку по західному схилу гори. Ця дорога збереглася до наших днів, а вежа була зруйнована ще на початку XX ст., залишився тільки її фундамент. Весь замок і кожна його частина оточені кам'яними кріпосними стінами 3-3,5 м завтовшки, сухими ровами глибиною 10-12 м, через які були перекинуті дерев'яні, колись підйомні, мости. Охороняють замок 8 могутніх бастіонів, прибудованих у XVII ст.. по кутах всіх трьох частин замку, на яких в давнину була розміщена артилерія. Ворота в Нижній замок, де знаходилася сторожа, охороняють два могутні кулеподібні бастіони. Середній замок, має 4 бастіони, великий двір, оточений дво-триповерховими будівлями, в яких розміщувалися казарми для гарнізону, арсенал, рицарський зал, кухні, комори. З північної сторони двору стояв колись будинок коменданта, який був розібраний у другій половині XX ст.., залишився тільки фундамент. За ним височать кам'яні стіни XIV ст.. Верхнього замку, в який можна піднятися сходами зліва і справа. Зліва - це сходи квадратної вежі кінця ХV ст.. Справа - це так званий "хід-пастка", вирубаний під південно-східною вежею у кінці XVII ст..

Верхній замок, колишня резиденція його володарів, має закритий з усіх сторін двір, дво-триповсрхові будівлі - колишні розкішні князівські палати XVI-XVII ст.., три круглі вежі XIV ст.. добудовані у XVII ст.., замкову каплицю XVII ст.. З північної сторони Верхній замок захищають два бастіони. У південній частині двору знаходиться колодязь глибиною 85 м., воду з якого

використовували до кінця XIX ст.. За австрійськими джерелами XIX ст. На глибині 71 м у колодязі вирубано кам'яні спіральні сходи, які закінчуються на рівні 1,6 м від дна нішами, одна у південному напрямку, друга - у північному. За легендою з дна колодязя вів таємний підземний хід до берега Латориці.

Навколо замкової гори ще в XVI ст.. був вирубаний водяний рів, який наповнювався водою із ріки Латориці. Пізніше, у XVII ст.. рів був укріплений дубовим частоколом - паланком. Назва "Паланок" збереглася до наших днів, хоч сам рів і частокіл давно зруйновані.

Точної дати заснування нашого замку немає, але перші письмові згадки про нього датуються XI ст.. Спочатку була побудована одна квадратна кам'яна вежа - донжон на вершині крутої скелі. Вона не збереглася до наших днів. Належав замок спочатку угорським королям династії Арпадовичів, а з початку XIV ст. - династії Анжу: королям Карлу Роберту, Людовику Великому, Єлизаветі Анжуйській. Замок служив для охорони торгових і воєнно-стратегічних шляхів. В ньому знаходився постійний добре озброєний гарнізон на чолі з капітаном. Нам відомі імена всіх капітанів замку, починаючи з 1321 р.

З 1396 по 1414 рік Мукачівським замком і доміиією володів подільський князь Федір Корятович з роду литовських князів Гедимінасів. Він отримав їх у подарунок від угорського короля Жигмонда, якому був родичем, уступивши йому свої права на Поділля. Федір Корятович значно укріпив замок і перетворив його у свою резиденцію.

На протязі XV - XVI ст.. Мукачівський замок належав багатьом володарям, які його розбудували. З 1629 по 1711 рік Мукачівський замок належав сім'ї трансільванських князів династії Ракоці. Дердь І Ракоці перетворив замок у столицю свого князівства.

Після його смерті у 1648 році його вдова Жужанна Лорантфі продовжила реконструкцію замку. Вона споруджує Середній і Нижній замок, а також зовнішнє оборонне кільце з водяним ровом і паланком. Перебудований у стилі воєнного французького інженера, замок набув вигляду типового середньовічного замку з високими вежами, колись їх було 14, і могутніми бастіонами. У 1649 році в Мукачівському замку побували Іюашнці гетьмана України Богдана Хмельницького, які вели переговори з Дсрдем II Ракоці про спільні воєнні дії проти Польщі. Після смерті Софії Баторі у 1680 р. замок перейшов до вдови Фсрснца І Ракоці - княгині хорватського походження Ілони Зріні. З 1685 по 1638 р. вона мужньо обороняла замок під час найтривалішої з його облог (майже три роки), яку здійснили австрійські імператорські війська. Вся Європа слідкувала за подіями в Мукачеві. На стіні будови Верхнього замку у 1993 р. був встановлений бронзовий барельєф з зображенням княгині Ілони Зріні.

Після капітуляції замку імператор Леопольд І наказав відбудувати його у відповідності з вимогами фортифікації того часу. Були знесені високі вежі і старий донжон. Замок набув вигляду низької фортеці з виступаючими

бастіонами і кількома лініями польових укріплень під горою. Після цієї перебудови Мукачівський замок став найміцнішою фортецею на сході Австрійської імперії.

З 1703 по 1711 р. Мукачівський замок стає оплотом національно-визвольної війни угорського народу під керівництвом трансільванського князя Фсренца II Ракоці, сина Ілони Зріні. Найактивнішу участь у цій війні взяли русини-українці.

Після поразки війни "куруців" Мукачівський замок знову переходить в руки Габсбургів. Поступово він втрачає своє військове значення і в 1782 році

указом Імператора Йосипа II тут відкривають державну політичну тюрму, в якій на протязі більш ніж 100 років перебувало біля 20 тисяч в'язнів.

В 1896 році в'язниця в замку була ліквідована. Поступово він приходить в занепад і руйнується. В період Чехословацької республіки в замку були розташовані військові частини. Під час Другої світової війни, уже в складі Угорщини, замок займали угорські військові частини. Після визволення Закарпаття в жовтні 1944 р. і возз'єднання з Радянською Україною в замку спочатку знаходилися військові частини Радянської армії, а потім було відкрито профтехучилище.

Зараз у "замку ведуться реставраційні роботи, щоб пристосувати його під

музейно-туристичний комплекс.

У нашому музеї розгорнуто експозиції історії, етнографії, природи та

старожитностсй. У 12 залах експонуються твори живопису, в тому числі

старовинні ікони. До уваги відвідувачів кілька меморіальних кімнат, колекція

писанок Закарпаття.